сльози не лий, це не подіє він вже забув твій телефон разом із ранком померла надія, що все це був тільки лиш сон
так боляче, мов куля увійшла в твої груди як постріли, до крові били його слова а ти стояла мовчки. жодних фраз, жодних рухів знову одна, знову до дна випита, кинута
бо він пішов вночі просто зник в пітьмі він такий як всі вони
викини, викини, викини його з свого серця викини, викини, викини його з свого серця
і ти чекаєш марно кожен день, кожен вечір відкриті двері й досі, тільки ніхто не йде лише самотня осінь обійме твої плечі серце твоє не визнає, що закінчилось все
бо він пішов вночі просто зник в пітьмі він такий як всі вони
викини, викини, викини його з свого серця викини, викини, викини його з свого серця
він пішов вночі і сказав тобі «живи» замість слів «пробач мені»
a
b
c
d
e
f
g
h
i
j
k
l
m
n
o
p
q
r
s
t
u
v
w
x
y
z