Дистанцію тримай ти від мого тіла. Обери ти не трамвай, я на нього би не сіла. Не дивися, не паси, забери від мене погляд. З бороди слину зітри, бо вже капає на одяг.
Що було - заросло, вимело водою, і повітря моє пахне не тобою. Я така як вогонь, в тебе кров холодна. І з тобою тепер вже не буде жодна
Не поїду, не піду туди де кличеш. Я не хочу - не роблю. Чого ти хочеш? Не показуй, заховай. Ти вже не будеш. Сам собі "Давай! Давай!" Я знаю можеш.
Поволі відвикай від моєї ласки. Забувай мій телефон, бо мені не важко. Ти напевно вже давно загубив свій розум, Бо не хочеш вірити - ми уже не разом.
Що було - заросло, вимело водою, і повітря моє пахне не тобою. Я така як вогонь, в тебе кров холодна. І з тобою тепер вже не буде жодна
Не поїду, не піду туди де кличеш. Я не хочу - не роблю. Чого ти хочеш? Не показуй, заховай. Ти вже не будеш. Сам собі "Давай! Давай!" Я знаю можеш.