Сонячне проміння на подушку впало І по ковдрі стало зайчиком гулять, Розказало казку, як верба над ставом Вітру не давала гілля шумом спать. Приспів: Джулія спи, моє серце, засни. В снах ти завжди королева, І в своїх снах ти до мене прилинь І приручи у них лева. Кожної ночі, як світло зника, Звідкись твоя прилинає рука І закриває мене від страхіть, Що мене хочуть знайти і схопить.
Бог мені з неба долі не дасть, Де ті ключі, щоб мій розум відкрить? А карти долі, що смерть – їхня масть, Під кроків шум мене зможуть убить.
a
b
c
d
e
f
g
h
i
j
k
l
m
n
o
p
q
r
s
t
u
v
w
x
y
z