" ніби не вода ніби не витікала не збивала з ніг не холонула на камінні лише закинутий на хідники під аритмічну музику і веселі піднебесся я знаю - годі щось винести із такого досвіду і незалежні радіостанції першими сповіщають про наближення міста
ніби і справді не лишилось слідів і пам’ять ніби не вода і не холоне глибоко в тілі любов до великих населених пунктів ніби любов до дерев що ростуть незалежно від тебе говориш собі засинаєш непомітно і очі закочуються під повіки наче згублені іграшки "