Юлия Бодай (Рай) – Ричка 0

Хто вони?
Ті, що нам суддями
Стали, були людьми
І перестали в мить.
І так безжалісно
Зрадили небесам.
І ти собі зрадиш сам,
Якщо ти повіриш їм.

Як вони
Нині назвуть мене?
Нині штовхнуть мене.
Впасти навколішки
Невже їм дозволиш ти,
Вічна моя печаль?
Ти не впізнав в мені
Долю свою, на жаль.

Приспів:
А я люблю
І байдуже,
А я люблю
Я хочу все і вже.
І я, як сніг, падаю
Лише до твоїх ніг.
І всеодно мені,
Що тану, тану, тану
На землі.

Що вони
Скажуть у спину нам?
У мене не питай,
Ти їм дозволив сам.
Як же мені шкода,
Ти віриш у слова.
Слова - порожній звук,
Правда - то серця стук.
________________________
Кто они?
Те, что нам судьями
Стали, были людьми
И перестали в минуту.
И так безжалостно
Предали небесам.
И ты себе изменишь сам,
Если ты поверишь им.

Как они
Сейчас назовут меня?
Сейчас толкнут меня.
Упасть на колени
Неужели им позволишь ты,
Вечная моя печаль?
Ты не узнал во мне
Судьбу свою, к сожалению.

Припев:
А я люблю
И неважно,
А я люблю
Я хочу все и все.
И я, как снег, падаю
Лишь к твоим ногам.
И все равно мне,
Что Тану, Тану, Тану
На земле.

Что они
Скажут в спину нам?
У меня не спрашивай,
Ты им позволил сам.
Как же мне жаль,
Ты веришь в слова.
Слова - пустой звук,
Правда - то сердца стук.