Шум дерев, сухого листя огортає мене, І вітер дує звідусіль, Я не знаю, що зробити, де тікати. І марю, ніби уві сні, очі сумні, і сумно мені. Все знаєш, що не питаєш. Очі твої дарують мені свій погляд, напевно...
Посеред ночі з ліжка зіскочу, В ніч побіжу за вчорашнім днем, Посеред ночі я нічого не хочу, Лише б заснути спокоєм.
Кожен ранок тебе бачити, ти цілуєш мене, Та кожен день і кожну ніч, Я не знаю, що зробити, де тікати. Не розумію, в чому річ. Очі твої набридли мені. Не знаєш, бо не питаєш. Очі твої дарують мені свій погляд. Та пішла ти...
Посеред ночі з ліжка зіскочу, В ніч побіжу за вчорашнім днем, Посеред ночі я нічого не хочу, Лише б заснути спокоєм.
Посеред ночі з ліжка зіскочу, В ніч побіжу за вчорашнім днем, Посеред ночі я нічого не хочу, Лише б заснути спокоєм.