Могилевская Наталья – Вiльний Птах 0

Серед гір, там де віє буревій,
Вільний птах кохану там шукав.
Серед гір, у ніч та люту заметіль,
Де ти є, озвися, він чекав.

А вона мовчала, бо ображена
На нього чомусь була вона.
І хто зна у чім була його вина,
Ой чи то є, ой чи то так, правда одна.

Серед гір, зійшло зорею в небесах,
Крізь туман невиплаканих сліз.
Він летів до неї, мов додому птах,
І любов їй у долонях ніс.

Він літав, а сил вже майже не було,
А була лютая зима.
Тай згадав він твоїх очей тепло,
Ой чи то є, ой чи то так, знаєш сама.

Серед гір, там де віє буревій,
Вільний птах кохану там шукав.
Серед гір, лиш тільки стихла заметіль,
За своє кохання крила склав.

А вона хотіла вибачить йому,
А вона не змогла.
І хто зна у чім була його вина,
Ой чи то є, ой чи то так, плаче вона.