книжка...підлога...кава...тривога...сон моя мрія....я дія ...а ти протидія... ...холод в ногах ... шепіт у грудях...недавно збагнув що не тямлю у людях ...хто такі люди ? хто такі люди ? хто такі люди ? ...квитків уже немає...місць уже не буде...батарея холодна....за вікном антарктида.... ...ще й ти влаштувала мені тут кориду...іди но вже спати...вали вже додому...ми тут не потрібні ніколи ...нікому... вже 10 рядків я марю і скиглю...нарікання мої такі великі і стиглі ...я більше неможу ...хоч так цього хочу... ..прошу тебе більш не дивись мені в очі...дивись краще в стелю там тихо і гарно....а я піду пройдусь та знаю що марно.... сидіти вже тут ....немаю терплячки...вчепився до тебе як досадна болячка...ти ж знаєш шо хочеш ... ти маєш свій план...а з мене вже досить...все стоп кран...стоп кран