Крематорий – Мусорный ветер 0

Мусорный ветер, дым из трубы,
Плач природы, смех сатаны,
А все оттого, что мы
Любили ловить ветра и разбрасывать камни.
Песочный город, построенный мной,
Давным давно смыт волной.
Мой взгляд похож на твой,
В нем нет ничего, кроме снов и забытого счастья.

Дым на небе, дым на земле,
Вместо людей машины,
Мертвые рыбы в иссохшей реке,
Зловонный зной пустыни.
Моя смерть разрубит цепи сна,
Когда мы будем вместе!

Ты умна, а я идиот,
И неважно, кто из нас раздает,
Даже если мне повезет,
И в моей руке будет туз, в твоей будет joker.
Так не бойся, милая, ляг на снег.
Слепой художник напишет портрет,
Воспоет твои формы поэт,
И станет звездой актер бродячего цирка.

Дым на небе, дым на земле,
Вместо людей машины,
Мертвые рыбы в иссохшей реке,
Зловонный зной пустыни.
Моя смерть разрубит цепи сна,
Когда мы будем вместе!

***
Сміттєвий вітер, дим з труби,
Плач природи, сміх пустоти
А все тому що ми
Любили ловити вітри й розкидати каміння
Піскове місто дитячих років
Поглинула хвиля давно поготів
Мій погляд схожий на твій
У ньому нічого крім снів та забутого щастя
Дим на небі, дим на землі
Замість людей машини
Мертві риби в сухій ріці
Жахливий дух пустелі.
Моя смерть розірве ланець сну
Як ми будем разом.
Ти розумна, я ж ідіот
I несуттєво хто з нас роздає
I навіть коли мені пощастить
I в мене опиниться туз, твоїм буде джокер
Тож не бійся осяйна, ляжемо в сніг
Сліпий художник змалює тебе
Оспіва твої форми поет
I стане відомим актор мандрівного цирку
Дим на небі, дим на землі
Замість людей машини
Мертві риби в сухій ріці
Жахливий дух пустелі
Моя смерть розірве ланець сну
Коли ми будем разом!