Арсен Мирзоян – Бувай, малий 3

Ще не сталось, а я вже ненавиджу,
неможливі секунди розлучення.
Проводжаючим як завжди байдуже,
Їхні роклади, їхні сполучення.

У цю мить не хвилюють обмеження,
ні кар'єра, ні ціни на нафту.
Є останні секунди розлучення
в неможливості серця втримати правди

Не питай мене ніколи, хто я,
коли мене не стане, відповідь прийде сама.
Язик, повір мені, шалена зброя,вбиває все, лишає лиш слова.

Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон,
не плач, заллєш перон.
Бувай, малий, назавжди мій,
доросла справжність мокрих вій

Бувай, малий, молю, постій,
не плач, бо важко йти
Бувай, малий, назавжди мій,
і я назавжди твій.

А тепер помнож цю історію
прості цифри, урок математики.
На купе, на вагони, на колії,
на вокзали, авто, човни, літаки.

І ..., що комусь повірили
своєму сердцю і алим парусам.
Знаєш, заздрить комусь сама любов
З позначкою "Діти Ікаруса"

Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон,
не плач, заллєш перон.
Бувай, малий, назавжди мій,
доросла справжність мокрих вій

Бувай, малий, молю, постій,
не плач, бо важко йти
Бувай, малий, назавжди мій,
і я назавжди твій.

Вже не тішу я себе "ще молодий",
вже мною можна забивати цвяхи.
Я не помітив навіть сам, як став чорствий,
Невдовзі рознесуть це небо птахи.

Хочу літо, хочу справжню зиму хоч на день,
хочу бути снігом, день-і я розтав
На жаль, ніколи не дізнатися, хто я,
бо відповідь прийде, коли мене не стане

Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон,
не плач, заллєш перон.
Бувай, малий, назавжди мій,
доросла справжність мокрих вій

Бувай, малий, молю, постій,
не плач, бо важко йти
Бувай, малий, назавжди мій,
і я назавжди твій.