Вона мені сьогодні подзвонила, Сказала, що не може більше так. Сказала, що вона – твоя дружина, А я – ніхто, і звуть мене – ніяк. Вона мене благала зупинитись, Віддати, що належить тільки їй. Та як на тебе можу не дивитись, Для мене ти – один, ти – тільки мій!
Ти – мій! Ти – мій! Ти – мій! Ти – мій!
Для неї я, звичайно, справжнє горе, Для тебе – море ніжності й тепла. "Забудь його", – мені усі говорять, А я без тебе жити б не змогла!
a
b
c
d
e
f
g
h
i
j
k
l
m
n
o
p
q
r
s
t
u
v
w
x
y
z